ремісницький

-а, -е.

1) Прикм. до ремісник 1). || Зробл. кустарним, не фабричним чи заводським способом. Ремісницькі вироби. || Належний ремісникові, власт. йому. || В якому навчаються ремісники (у 3 знач.).

2) перен. Позбавлений творчої ініціативи.